.ти знав усі паролі і відповіді,
секретні коди, розпізнавальні знаки,
місця таємних схованок і поховань,
позиції спостереження, можливого пострілу.
ти знав усіх піаністок і флейтисток
з того оркестру, що грає по середах,
і кожна, зустрівши, тебе торкається
ніби музики, ніби граючи...
а я - ревнива і злою буваю,
якщо холод проймає метал тіла.
коли засну - у руці тримай мене
і завмирай споглядаючи зблизька:
тканини повітря, розітнуті зблиском,
рука, що - судомно в кишеню - дріб'язок...
і ноги, загрузлі у щось пінопластове,
мов у шумовиння, що плине у небі...
ти знав, але щоразу дозволяв собі
цю розкіш - краплини живого часу
за мій поцілунок комусь у спину.
не купуй собі часу наступного разу,
краще чогось... солодшого...
