не замикай двері, коли я сплю
думаєш, цим втримаєш?
як не прибуде підмога
у вигляді свіжого повітря,
то я більш нічого не вигадаю?
думаєш?
що довго не витримаю
і сам на сам із собою
збожеволію?
чи стану слухняною
нерозрізненно- прозорою
і зовсім твоєю?
не буде так. вибач.
я почула у власних долонях
що в парку над морем
мерзнуть наші сліди сиротливо
й коли
ти на березі вловиш
мій подих
(хоч би вічність сидів там)
тоді зрозумієш мене
