Шостого дня - рано вранці
Землю роса напувала.
Ангелята - новобранці,
Опустивши вниз забрала,
Вийшли Богу честь віддати, -
Важна сьогодні робота,
Завтра планується свято,
День відпочинку – субота.
Моляться ангели в тиші,
Чудо буде – людське тіло.
Йде зосереджений Вишній
Задум впровадити в діло.
Не з крем’яної позиції,
Золота , срібла чи сталі,
А із м’якої землиці
Автор формує деталі.
Помпа, подача, відводи, -
Є кровоносна система!
Мозком хребтовим проходить
Нервів оруда окрема.
Здійснює Бог обладунок
Творить його досконалим:
Рот, стравохід, кишки, шлунок,
Іншого роду канали,
Ребра , кістки, таз, кінцівки,
Жили увігнані в м’язи
Суперпотужні настільки,
Що вічним робиться базис.
Нирки, печінка, легені,
Бронхи і носоглотка.
Плине з Господньої жмені
Шкіри м’якенька обгортка.
Тіло лежить бездиханне,
Очі в закритих повіках,
Дивне матеріальне
Тіло лежить чоловіка.
Ангели у здивуванні
Славлять Творця безупинно,
Віє небесне дихання:
- Жий і плодися ,
Людино!
Очі розплющені зріють…
Вухам доносяться звуки…
Радісно всім !!!
Та не змію, -
Зводити чешуться руки.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design