Антресолі вкрились
уривками казки й пилом.
Ці крижинки –
Не тіштесь, не зійдуть словами…
Якщо, звісно, ніхто
Не розтопить їх фільтром і силою,
якщо сірі світлини
не стануть барвистою гаммою.
У моєму світі
немає образ
У моїй філософії
тільки усміхнене диво
Якщо сльози блищать,
отже в них є краплинки страз
Якщо смуток в очах,
отже, це є для когось важливим...
