Я знаю, хочеться втекти
Кудись туди, до синіх схилів...
Піти, з*явитись знов. Знайти
Нові рядки -дзвінкі та білі.
Знайти себе? Знайти контакт
З буденно-сірим надвідтінком...
Із снігом плакати у такт,
Мішати втому з відпочинком...
Я знаю, хочеться нудьги -
Куди ж без неї, це ж природно...
В уяві зеленню луги
Перекривають кисень з воднем...
А над шляхами день у день
У мимовільнім чергуванні
Прокручують старих пісень
Аж надто солодко в звучанні...
Я знаю, хочеться пройти
100 метрів пішки й повернутись,
Питаючи: для чого ти
Не зміг від долі відвернутись?
У ритмі джайву без кінця
Проходять дні: квік-слоу - квікстепом...
І б*ються втомлені серця,
Не помираючи з вертепом...
...А вранці легко, без звикань
Дрімати, вимкнувши будильник.
І телефонних немовчань
Збирати повний холодильник...
Й іспансько-збуджений коктейль
Зливати в сон і барви літа
У спалах кадру, як рі-плей...
Я знаю. Бо. Я хочу жити.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design