Люблю і все, і що ж робити?
Заставить душу не боліти
І змусить серце не тужити
За те що любу й серцю милу,
Дівчину добру і красиву,
Веселу, ніжну і грайливу
Не можу бачити щодня
Й чекати мушу того дня
Коли вже вернеться вона.
Коли в обіймах стисне сильно,
В очі подивиться так пильно,
І знов почуюсь я безсильно
Перед нестримною красою,
Її фігурою стрункою
І усмішкою чарівною,
Коли я знову схочу жити,
Увесь свій смуток залишити
І поруч тебе не тужити…
