Чого душа моя бажає,
Вона сама цього не знає,
То хоче щастя неземного,
А то кохання чарівного,
Буває плакати так хоче,
Та стримується неохоче,
Бажає деколи спокою,
Й побути тільки із собою,
Відкритись деколи бажає,
Та дуже рідко це буває.
І як її задовольнити,
Для цього що мені зробити?
Не завжди змога є така
Дати їй те чого бажа.
Тож мучиться вона тоді
Буває й так що цілі дні,
Помучиться і перестане
Поки щось нове не настане.
Чому ж їй мушу потурати,
Хто може це мені сказати,
Тому це певно що душа
Це те є саме що і я…
