Береги
не зійдуться ніколи.
Всохне річка
глибоким шрамом -
тільки стрімко
і високочоло
далі бути їм
берегами...
Їхня єдність –
як сонце в небі
ходить з місяцем
понад світом.
Їх самотність
розірве греблі,
вирве землю,
каміння...
Літом
будуть верби
тягнути руки
і сплітати
для втечі коси...
Береги –
то листи з розлуки,
що забути не можу
досі...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design