Нас роз'єднали дикі кiлометри,
і монотонна рутина життя,
холодний березень,що не зігріє душу,
і сивий дощ, що йде у небуття.
Весна квітуча ще не повернулась,
вона десь заблукала у раю,
я сліпо вірила і так тебе чекала,
щоб хоч на мить зустрітися в гаю.
Та час ішов, минали сірі будні,
розвіялися чорно-білі сни,
і лиш тепло твоїх очей блакитних,
дає надію на повернення весни...
