Чомусь моє існування нагадує дії молекули
Над якою впродовж марних літ спостерігає
Лаборант, якому до «поняття» дуже далеко, і
Який заради забави з долями вправно грає.
Це бачу крізь скло – де пафосом налиті очі,
А в лиці горить невмолима насуплена суворість.
Я б’юся по стінкам пробірки, бо зрозуміти хочу
Чому неможливо наскрізь пройти крізь прозорість?
10.06.06 рік.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design