|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 16236, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.112.23') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Ірина Булакевич, 18-06-2009
|
«Вертеп» Грицька Чубая справив враження
Тривимірності і об’єму певного.
Щось подібне хочеться написати
І вже тема назріває для поеми.
Ви уявіть, що ця цивілізація,
У постмодерні, з Паоло Коельо,
Лиш іншого життя реінкарнація –
Не перша й не остання, що напевно.
Ми поділили нашу еволюцію
На ери і епохи певним чином.
А що, коли була вже революція,
Може від неї динозаври й вимерли?..
Ми знаємо, що ми ще не останні
І не найперші, проте адаптовані,
А що, коли були до динозаврів
Люди ще більш цивілізовані?..
Може і справді тут були цивілізації,
Що теж себе ділили на епохи
І вводили індустріалізацію
Й відлежували перед ТВ всі боки…
Так само, як і ми, вони планету нищили
І дожились – глобальне потепління,
А після нього снігові лавини випали,
І вимерло усе до першого коліна.
І вимерло усе: усі люди і звірі,
Й рослини відморозили всі боки…
Крутилася Земля по тій орбіті
Доки не відновила свої соки.
А потім заново Земля створила
Рослини і тварин, людей-неандертальців…
І еволюція, як і раніше, закипіла,
Щоб винайти комп’ютер для 20 пальців.
І знов так далі… Колесо історії,
Пройшовши оберт, знову повертає
І під мотив дев’ятої симфонії
На ті ж щербаті граблі наступає…
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
