Поет казав, що “знать, од Бога
І голос той, і ті слова”.
А як прийдуть тобі слова,
Як хмари, чорні й лиховісні, –
І обірветься голос в пісні,
І страх,
І чорная тривога…
О ні, поете, не від Бога –
В них вбивча сила, не жива!
Страшніші чорної грози,
Потворніші нічного жаху –
Слова кусають, б’ють, жалять.
Невидимі,
(бо ж навіть не комахи!) –
А як отруюють,
У серці як болять!
