Причарувала мої карі очі,
І розум мій і серце і уста.
І де ж тебе по світі вітер носить
Тендітна наче лілія сама.
А ти прекрасна в сонце і в негоду,
І у росі (ночі)1 і в сутінках і в день.
А твою дивну чарівливу вроду
Я оживляю в вихорі пісень.
І коли ти байдужа і ласкава
Лиш погляд кинеш в мій убогий бік,
У мене в серці буря і заграва,
І смутку й радості вирується потік.
