Математично недосяжний, геть близький
Шляхами філософствувань і сесій
Медитаційних, каменем слизьким
Стаєш в порту: мій шлях до Полінезій!
Філософічно зиркну з-попід вій,
Медитаційно розведу руками,
Бо чим завгодно, тільки не гріхами
Я скепсис могла викликати твій.
І от знервовано зубами знов гризу
Чиєсь, чи не Ван Ґога, власне, вухо?
Ти колеш, наче золотий тризуб
На комірці партійнім. Випнеш сухо –
Пародію на посмішку із губ,
І на твій ніс по-свійськи сяде муха.
