Я пам'таю світлу ніч і жовті ліхтарі,
Які очима Казки палали,
Історію чиюсь розповідали...
Мені здавалось що одні,
Лише одні бувають такі ночі
Що крізь тіло й душу могли
Серце оповити... собою...
Ще Місяць пам'таю сивий
Як бачив він мене самого,
Як я тверезий, молодий
Із щирістю, так просто
Блукав крізь час німій
І не помітив як легкО
Залишив частку серця... свого...
Ні, не забуду ніч цю темну
Де в тінях хочеться забутись...
Не забути ніч цю добру,
Де не один, де хочеться лишитись!
І прокричати всьому світу
Крізь цю святу, прозору ніч
Що є на світі рай.... не тільки пекло...
Я обіцяв йому вернутись... і повернусь
В ту ніч святу, де хочеться лишитись.
В той день, де я співав душею... й плакав
Коли зелений потяг віддаляв...
Мене від казки ночі, дня...
Чарівної казки...
