Столичні будинки -
зморшкуваті обличчя
мешканців геріатиричних
пансіонатів.
притуляються до
сутінкових парканів,
вистромлюють голови,
підморгують вицвілими
очима-вікнами,
клацають пошерхлими
язиками, прицьмокують,
роззявляють беззубі
пащі під"їздів,
намагаючись розтерти тебе
по піднебінню, як
манну кашу.
Є ще інші -
схожі на вісімдесятрічних
колишніх танцівниць
задимлених вар"єте -
колись витанцьовували канкани,
а зараз сидять
вдовж дороги,
вбрані у старомодні,
пропахлі нафталіном
вишукані капелюшки-
мансарди,
кокетують із перехожими
і все ще сподіваються
на заможних коханців...
