Старість, сидіти на веранді і пити чай –
Усе так просто, але в гладі води
Завжди буду бачити твої очі..
Загортатися у пухову ковдру –
Усе так просто, але її дотики
Завжди будуть ніжністю твоєї шкіри..
Заплітати косу доньці –
Усе так просто, але ЇЇ волосся
Завжди пектиме золотом ТВОГО..
Відчувати обійми коханого –
Усе так просто, але його руки
Завжди грітимуть ТВОЇМ теплом,
Його пальці будуть пестити мої,
Ті, що завжди належали тобі..
Обіймати коханого –
Усе так просто, але його стан
Завжди залишиться не моїм..
У світі, як бачиш, усе так просто,
Але завжди є ще одне «але»…
