пюпітра точений стан
розхристана партитура
читає життя з листа
замурзаний вундеркінд
і ти не його свята
в нірвані самозанурень,
де кутає сніг міста
у білий цнотливий бинт
і ти не його печаль
гірка аж солодка музо
його не твоїх повчань
приваблює новизна
і твій грамофон мовчав
і подих котився в лузу
його
як мале дівча
котила смичком весна
ті кучерів завитки
розбурхані виром думки
і дике крило руки
і райдуги темних брів
казали тобі -
такий
не здався б очам чаклунки
цих пальців пасаж п'янкий
навряд би тебе зігрів
