[Олег Короташ. Дарина і Еней
Д. К.
У рушник загорнувшись, - немов туніку,
зверху ніби мислітель, а нижче – фавн,
...................................................................
Ти прогнулася, жоно, як сіамська киця…]
Хтива киця прогнулась під Фавна,
Муркотіла й царапала тіло,
Вона прагла оцього віддавна,
Вона цього від нього хотіла.
Ну, а Фавну оті усі киці
І руді, і чорняві й плямисті,
Вже приїлись, як мамині циці,
Він гостренького хоче поїсти.
