***
на порожньому пляжі
дикому від сонячного світла
натоптано слідів
на цілу епоху
й півтори цивілізації
людино-людей.
рівно о другій ночі
сонні придонні монети
перевертаються на інший бік
і срібна булька
перепливає їхню верхню воду.
на світанку
по мокрому піску
гуляє липовий прутик
і переписує кожен слід
перечитує їх по складах
креслить нотні стайні на воді.
потому залишається
засмага тепла на язик
та ілюзорі
на тонкому дні
