плід моїх ілюзій
завтра мого вчора
літо мого серпня
тема моїх блюзів
рута моя.. чорна
паростки на зернах
наголоси мОї
тема для розмови
тільки дві години
літаком уздовж
лінії прямої
---
іщежнижчі
нижче плінтуса
але значно вище совісті
чи не впасти так
чи не ховатись тихо
---
у культі письменників ми чоловіче малі
надтріснуті щогли за мить поламають нам рампу
і я замикаюсь у собі немов Амелі
і скурвлюю власні думки наче вкурюю драпу
на ніч залишаю на тілі кривавий надріз
до ранку він може загоїтись вкритись корою
це плюс один шрам тополоґії мого покрою
цю плюс один шлях але мінус заповнений шприц
цілюща вода заливає засліплений зір
цілую тебе і не хочу не хочу не буду
цілу цілуватиму знов але не на позір
щоб знати свій гріх коли дійде до справжнього суду
я лінч я не девід підвішу себе неґритоса
як стане занадто пристрелю чи кину за ґрати
назовні заліплю всі отвори буду багратись
у собі оскільки немає в мені арістоса
нічого не хочу почути від тих що на волі
вони навіпоберта наче закриті на засув
хай буду як робот хай справді як робот як волл-і
або наче лицарі прерій ковбої канзасу
молитва - пробачте пропущені знаки розділень -
докиньте до вогнища хмизу нехай буде тепло
неха й буде тепло нехай буде те- буде пекло
нехай буде вогнище поруч зі мною із тілом
мої християнські потуги і потяг на Юму
мої сінема і мої ж перечитані титри
язичницьких вірувань сер я утримую титул
і порція доброго сміху тарілка ізюму
---
оголені нерви і тіло голе
і серце лупить наче шалене
коли ти до себе мене пригорнеш
не відпускай мене, будь біля мене
і скільки б не висипали ми солі
і скільки б не викричали ми звуків
оголені нерви і тіло голе
єдине, що стримує від розлуки
як тільки одягнемося у шори
закинем ноги забє'мо баки
оголені нерви і тіло голе
відкриють нас, наче консервні банки
як тільки ми змінимо точки зору
як лише знайдемо нові підпори
оголені нерви і тіло голе
підкажуть, що слід залишатись поруч
кінці, що обрізані нами самими
початки, достоту-таки-й-непочаті
очима незмигно дивитись сумними
так само, як спроби і вміння повчати
прибутками зміряти можна багато
пухнаста перина приємна – не коле
укритися б поруч і спільно зібгати
. оголені нерви і тіло голе.
---
як ставити крапку в кінці речення
Після північних норвезьких пісень,
після південних балканських писань
внизані рисками сонні оселі
різко відштовхують. Жодним плюсам
не довірятимеш. Хай вони й рідні,
хай вони ріки твоєї руки,
хай на папері всі вулиці рівні.
Навіть однакові. Все ж - не такі.
Після мовчання похмурих снігів,
після купання очей у морях
ти не підходиш у жоден загін
і чужо-різний між рівних мурах.
Після притрушених пилом повік,
після прожитих десятків років,
після жінок: і повій, і своїх,
після потоптаних кроком бруків;
по проминанні видінь-що-жахів,
тих, що наснились і тих, котрі ні,
ставши утіленням всіх чужаків
не довіряєш смаку хитрунів.
Після проспіваних сотень пісень,
надто - прочитаних тисяч віршів,
в рідній тобі, таки рідній, оселі
ставити крапку уже б не спішив.
---
Сни з-під Свідомого
ти належиш до тих крихт-теріїв вічности
від яких не затулишся сумнівом/соромом
і колібрі зависнувши понад акації
вже не диво не чудо коли я порівнюю
існування його із твоїм за значимістю
напівмертвий кидаю плювки у безмежності
неодмінно потраплю у когось незґрабного
то хіба не доцільно часами затриматись
у тремтінні тримати за руку порівняно
лунатичний активний свідомости сон
?
