***
В лабетах кольору, замішаного всує,
тендітшає рука і пальці-голоси
вищипують тремтіння. Тільки їм пасує
шукати виходу між ліній – навскоси.
Ми вичерпали день – до снів, до зір на денці,
до хлюпотіння в синьому намулі.
Ти попитай дороги, я з'ясую, де в цій
країні дозволи дають лишитися в минулім.
Нам недоречно будувати дім і знати,
що завтрашні громи розбудять тільки спогад,
а кругові шляхи як доведуть – то до біди,
чи як його там... бога...
