стоїть старий ліхтар посеред площі
один поміж фантомів і думок.
комусь чужий, а комусь найдорожчий
стоїть ліхтар один серед пліток.
однаково мовчить, однако світить
і промені малює на стежках.
залізний, бо ніщо його не гнітить.
він, ніби вільний, але ще не птах.
рпавдий....наче факти із історії
ніхто його звідтіль не забере
пожовла фарба ...і шматки іронії.........
хтось теж мовчить...........а потім врешті йде
