Коли іней
покриє долоні мої,
а зимно таки не стане –
ти викради ніч і приклади,
мов сукню, до мого стану.
Нічого тоді не кажи -
люби мене теплим подихом...
і хай буде зимно мені,
і хай буде холодно...
вогонь так палає –
вогонь – пече
(Він знає, що робить боляче!)
а ти поклади на
своє плече
душу мою сонячну.
І тоді помовчи...
про те, що тобі відкрилося
про те, що ніколи мене не було
про те, що усе наснилося...
