Ти, сину, скоро звідаєш причину,
З якої жук
Надкрилки спижеві нещільно так стуляє,
Чом пальчик твій йому не дошкуляє,
Чом кручену гвинтом шкоринку з-під ножу
Не хоче їсти,
Не йде нікуди і нічого не боїться…
А поки я тобі отак скажу:
Поснідав добре він і досі не голодний.
А що заціпенів… так те жукам природно,
То виструнчив його Верховний жук,
Узвавши гратись за неходжену межу.
Вільний переклад твору пані Вікторії Роше. Оригінал:
Придет момент и ты, малыш, узнаешь
Причину по которой мертвый жук
Не ест спирально снятую со фрукта кожуру
И почему ему ты не мешаешь.
А до тех пор тебе я предложу
Иную версию: жук, просто, не голодный.
И что согласно логике природной
Его позвал играть Верховный Жук.
