|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 15644, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.227.114.218') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Білий і вольний вірш
|
|
|
| © Іван Лузан, 15-05-2009
|
Коли Сонце хилиться до сну,
я заходжу в Сутінки.
В темне царство.
Зникає моє злидарство.
Дороги схожі на павутину.
В центрі я бачу невидиму дитину.
Тепер я відрікаюсь від слова "людина"!
Воістину, світом керує дитина.
Сутінки.
Коли ми йдемо,
нам хочеться полетіти.
Коли ми рушаємо, ми не знаємо,
що йдемо для того, щоб померти.
Під ногами як пісок бите шкло.
Дмуть настирливі дивні вітри.
Аркуші з думками в повітрі літають
і, зіткнувшися, згорають.
Коли ми йдемо,
нам хочеться злетіти.
Але ми йдемо для того,
щоб померти.
Сутінки.
Коли ми йдемо,
ми хочемо злетіти.
Коли ми знаємо,
ми маємо померти.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
