Навіщо жить на цій землі
Коли тобі сказали знову ні
Коли тобі сказали знов пробач
І я нехочу змінювать нічого
Хоч заплач
Коли її ти бачиш з іншою людиною
Яка вже мала трьох дівчат
З таким же іменем
Змінив він їх всього за зиму
Незглянувшись на їхні крики
І взявся нову душу руйнувать
Душа ж у неї чиста й непорочна
Хоча туди напльовано багато
І сотні ран вкривають душу ту
Проте вона така чудова й чиста
Немов то хтось пустив сльозу
І з нею душу поміняв місцями
Проте в порівнянні із тілом
Це є симфонія дощу
Така ж красива, тиха,і спокійна
Такаж ласкава, ніжна , і сумна
Гармонія душі і тіла
Це краще ніж звичайна красота
