***
Ти би сів, спершись на спинку стільця,
подивився б на стелю,
де тільки відсвіти,
тільки тіні
й сліпучий клаптик.
Ти би провів долонею по столу,
стерши пил,
і взяв би першу-ліпшу книгу
з полиці.
Ти би примружив очі,
прочитавши не далі третьої сторінки.
Ти би послухав,
як повз будинок проїздять авта.
Ти би почув,
як я заходжу до під'їзду,
піднімаюся сходами,
вставляю ключ у замок
і йду геть,
Хазяїне Мого Дому!
