Відчуваю в повітрі ці прості слова
їх вдихаю
ковтаю
смакую,
прицмокуючи язиком.
Солодкі й солоні водночас
Для них не існує категорії "час":
проступають крізь
роки
віки
тисячоліття.
Поховані в храмах
із прахом жерців.
Припадають пилом
в трактатах мудреців.
Заросли плющем
під балконами джульєт.
Втопталися підборами
в начищений паркет.
Прилипли до вуст
дурнуватих дівчисьок
чужих чоловіків
та самогубців.
Надрукувались
в жіночих романах
Озвались
в тупих серіалах.
На парканах - балончиком
на асфальтах - крейдою
в зошитах - кульковою ручкою
закарбувались назавжди.
