|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 15546, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.147.78.242') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Марина, 11-05-2009
|
На роздоріжжі
Так склалося,що ми тепер чужі.
Тебе немає і мене нема.
Розірвані конверти на столі,
І за вікном заплакана зима…
Відбитки фотографій на вікні…
Твої портрети сховані в шухляду…
Нема любові на моїй стіні.
Душа болить, мов пережила зраду.
Вона потерпить і колись простить,
А час ретельно залікує рани…
А поки він світ за очі біжить,
І без жалю кидається словами
Зупинка часу намалює вічність.
Холодний дощ шепоче за вікном.
Стареньку казку про забуту ніжність,
І все здається запізнілим сном…
Живу сама в своєму мікросвіті,
Зловивши мрії в клітку золоту…
Ще почуття свідомістю зігріті,
І я востаннє першою люблю…
Минають миті…цокає годинник…
Струмочок літер змочує папір.
Перевіряє документи митник
На моє щастя зловлене між гір.
Біжу до нього,пробую зловити,
Але воно злетіло до небес.
Зосталось крок над прірвою ступити
У тиху вічність, поки сон не щез.
Ступити вище за солодкі мрії,
За сіре небо,зіткане з дощів.
Туди,де поселилися надії,
Де чути віршів триголосий спів.
Я намалюю світ в мініатюрі:
Маленьке сонце,крихітна земля,
Та на моїй пошарпаній гравюрі
Буде безмежна воля до життя!
Життя,яке величніше за вічність.
Вона ж безсила проти почуттів!
Її продати за миттєву ніжність,
Як я, напевно, кожен би хотів.
Бо щастя зупиняє часу зливу,
Зберігши все в один удалий кадр,
Що в собі має мрію незрадливу ,
І ніжності солодкий каламар!
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
