У жінки віку не питають –
Щороку жінка розквітає!
Ромашково – у вісімнадцять,
Як матіола – в круглих двадцять,
Неначе хризантема – в тридцять –
Жінкам цвісти завжди годиться!
А в сорок п’ять жіноча врода
Трояндою розквітне гордо!
У п’ятдесят лілейним цвітом
Краса приречена горіти.
Коли додасться років п’ять
Жінки жоржинами горять.
У шістдесят, як орхідеї,
Стають чаклунки й ворожеї.
На сьомому десятку літ
Жінкам пасує кали цвіт.
В вісімдесят і в дев’яносто
Усе стає з квітками просто:
Для дам такі букети милі,
Які приносять на могилу!
