Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51518
Рецензій: 95983

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 1545, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.217.85.6')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Містерія

Містерія

© Тетяна Мельник , 07-06-2006
Ангели!
лишайтеся вдома.
Сьогодні ж бо хочу жити без білої охорони -
це вперше за сотні років моїх занебесних кроків
випрошую крихти сили,
чи…
крихти волі.
На бубоні шкіри
спочине обвітрений бог
самотнім ящуром –
ти віриш мені?
Я вперше прийду
БЕЗ АНГЕЛІВ

-…і вірю тобі. Страшно.
Ця віра - завжди по темені…
Ну скажи!
Якою ж насправді
є ти,
що ідеш під землю
СМИРЕННО?

Живу на землі, на…
ступаю по грудях твоїх зранених.
Я ж не винна, що ти – під!
Десь у землі
чи…
У КАМЕНІ

- А де я?
Та мабуть що ніде.
З тобою вимір підземний – це космос.
Я думаю часто тільки про те,
Що ніхто на Землі
Ще ніхто
до тебе!
не приходив під землю
ГОСТЕЮ


Ангели!
Лишайтеся вдома…
білі такі, що я видаюся чорною.
Але!
Туди, куди я прийшла –
тінь моя навіть
стала
СВІТЛО-ПРОЗОРОЮ

- Краплі на дві щоки…
(не спивай поцілунком душу!)
Я хочу лишити тебе
не на секунди,
а на віки…
Просто залишити –
ЧУЄШ?!

Світло!
Мені темно і холодно.
Світло!
Бачиш – вогонь всередині.
Заклинаю тебе
ЖИВИ!
Заклинаю себе...
НА ПОВЕРНЕННЯ

- Мороком!
Відмовчу, відгризаючи серце своє –
я звик, це вкотре...
А скажи,
твій Господь -
Він не любить тебе!
Ти одна...
до мене прийшла одна!
БЕЗ ЙОГО ОХОРОНИ

Мій Господь
(?!...)
Мовчи.
Відгризаючи серце своє на двоє,
Помисли про те,
Що у кожній частині є
ВІН
І є
ТИ
Зі
МНОЮ

- Ну коли...
ну коли?!
відболиш
відкровиш
від...
Я не відаю слова “молись”
а може -
на тілі своєму
де серце впритул до ребра...

Ти народись!

Заклинаю тебе народись!

Бо рана така,

Що грішники вчать молитов

А хрестячись, кажуть,

Що тільки ГОСПОДЬ

(а не я, ТЕМНОТА)

Міг так страждати і мучитись...

Але ж...

ВІН - ЗА ВСІХ ,
А Я – ЗА ТЕБЕ,
ЗА НАС ОБОХ
Наколов на себе хреста!


Час!
Секунди змітають сходинки...
А ВІН же тих ангелів
білих просив, щоби я
ДО ТЕБЕ ЗМОГЛА ПРИХОДИТИ

- Час!
Не з моєї руки
Твоє серце не зможе битися...
І нехай...
І нехай не з ЙОГО вини
ти не можеш зі мною
ЛИШИТИСЯ

Не відвертай обличчя!
Я – на вершині щастя...
СВІТЛО МЕНІ ВЖЕ ЛИЧИТЬ –
ТЕМНІ МЕНЕ НЕ БАЧАТЬ...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.039764881134033 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати