Я виходжу із тіла
як виходять з кімнати.
Не спиняй. Не кажи: “Все добре”, –
ти просто не можеш знати,
що я терпіла,
що відрізала,
що лишала позаду...
Ким тепер мені бути?
Нащо?
Тіло – пуста кімната.
Я уві сні вже літала.
Я ж-бо знаю, що можу.
Я ж-бо знаю – так краще.
Відпусти!
Хто ти, що став навпроти?
Хто ти, що держиш сильніше, ніж страх висоти?
Просто скажи, що любиш.
Просто зізнайся, хто ти.
Просто розтисни пальці
і – відійди.
Серпень 2008
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design