Дивлюся у дзеркало
І бачу маму,
Своє ж відображення ховається
Десь далеко у задзеркаллі
Поруч з джерелами,
Що дзюрчать словами:
Епітетами, метафорами,
Збоченнями матними
І затихають...
З’являється Вічність!
Тихо сплинь, часе!
Сплюнь!
Залікуй, затягни рани душевні,
Замаж живицею,
Клеєм вишневим.
Затихни...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design