Лайно теж нічого, коли ним обмазати вулики
І поставити головного бджоляра опудалом напроти.
Можна запросити було б почитати щось своє Вакуленка,
Того, що із міста К., і того, що реальний на дотик.
І най би бджоли, заради вакацій, позліталися його підбадьорити
Та й не смерділи б медом, вислухавши до кінця антиполітичну промову.
Глухим – сурдопереклад, незрячим – скляне третє око, решті – чухати бороди…
Він скаже, напевно, усім : «Мені ще так-сяк, а народу – ХУЙОВО!
Народу – тернові кайдани і в полі по всіх кулемети,
Народові – право без права жити, народу – не пряник медовий.
Народ на цвинтарних іконах навіть вмирає кнехтом,
А ви погляньте на себе – чи плачуть по нас ваші вдови?»
27.о4.2оо9
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design