між нами жив поет
такий як ми естет
а ми його і деформуєм
а може трохи й забуваєм
і все одно нам він..не він
головне, що ідола ми маєм.
а раптом жив він не для нас
не для наших постаментів
і плювати на проблемний час
на час із ароматом екскрементів
він просто жив..для своїх цілей
для своїх успіхів й невдач.
для франикового неба
для його бруківки
і львівських ліхтарях
у сутінках життя..
і ще щоб рима у словах була
їхнє значення розумне
мов у кнайпі музика жива
зазвучала від графіту шумна.
