Дивна тінь там постає
І як привид розтає
Фарби на ній усе пливуть
Ту каритину - проклятою звуть
Тьма особу обвила
І журбу в ній сповила
Хрест побачивши палає
І від пестощів страждає
Квіти вялі у застої
Кров тече з картини тої
Час спотворивши картину
Убив у ній малу дитину
Місяць падає слізьми
Освічує їй стежки
Мовчки шукаючи ту тьму
Забуває про свою журбу
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design