У Радянському Союзі,
В ту ще давню днину,
Як малим я пас у лузі
Рогату скотину
У підрозділ ППЧ*
Прибув чергувати
З гідно піднятим лицем
Парубок вусатий.
Питається , очі мружить,
Заступника главний:
- Як там новенький наш служить?
- Та спить – каже – славно.
.
Через тиждень йго смикає:
- Як там той служака,
- Та спить – каже – аж щикає
Клятий лобуряка.
Через місяць глав частини
Питається зама:
- Чи змінилася картина
Чи така ще сама?
- Та спить, - каже замісник!
Шеф наливсь злобою,
Кращих себе він не звик
Мати під собою.
- Розрахую, - присягнувся, -
І дам тому раду,
Бо сей лобур замахнувся
На мою посаду.
Настрочив папір в суботу:
Нахабу списати!
І, закінчивши роботу,
Приліг подрімати.
Тому, друзі, уникайте
Ризиків недбальства,
І ніколи не дрімайте
Довше від начальства.
