Не знаю…
Що таке віра? –
Причинна, вдоволена безпричинно,
Якийсь запалок саморозпечений,
Клапоть обвугля.
Віра – широке слово.
Вузького застосування.
Неоправданість в себеоправдовуванні.
Віра – вихід за
Межі власнго,
У невідомість (куди?)
Напрямлений
Потік твоєї частки,
Що захотіла помандрувати.
Віра – коли страшно,
Холодно і зимно, коли
Час своє серце спиняє
В тобі, у твоєму серці,
І починає молитись.
Власне, мовчки,
Лише нечутно позираючи,
Зрідка, острахом, відчуджено.
Не дивіться.
Це віра.
Відьма!
Віра-Зневіра.
Одна курва.
