Які ж то рубаї складав Хайям!
А нині вже не те, кажу вам я.
Писати варто матюкню і жарти,
Бо решту не читають ні хуя.
Це - переклад з російської (автор оригіналу - Фіма Жиганець)
Ну а на додачу два мої академічні (у прямому сенсі слова) рубаї.
Перший - українізований за ритмикою:
Студентки мої!
Дорогеньки мої!
Що ж ви, курви, лінуєтесь
Замість вчити рубаї?
Другий - вже зовсім академічний:
Як в деканаті згасали вогні,
Сивий професор зізнався мені:
Лихо у тому, що всі ми старіємо,
А першокурсниці – ні.
Дякую панові Цибенку за те, що підняв тему рубаї. Бо сонет вже був, лімерик теж, хокку - скільки завгодно, а рубаї залишилися поза увагою. А це - діаманти, та ще й не дуже складний у огранціі
