Зіткнутись віч-на-віч з життям безпосередньо,
До чого не готовими тоді ми ще були.
Невдачі намальовагі були такі кумедні,
Та вигадані мрії забути не змогли.
Тоді ми справді жили, щиро жили
В своїх ваганнях, може, дивних снах.
А зараз є лиш спогад, дух безкрилий
Й смішні рожеві окуляри у руках...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design