|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51000
|
| Рецензій: |
95739
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 15042, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.187.103') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Василь Мартинюк, 14-04-2009
|
Ведуть Ісуса до Пілата.
А в небі вже зоря досвітня.
Народ в очікуванні свята,
А на Христі печаль всесвітня.
Пілат зустрів юрбу крикливу.
– Яка провина цього Мужа?
Лила неправду на Людину
Юрба, до істини байдужа.
– Ти чуєш скарги ці на Тебе.
Ти цар? Чого мовчиш? – питаю.
А Він дивився тихо в небо:
Він Цар, та неземного краю.
– Що означає це мовчання?
Я владу маю покарати.
А Він приймав усі страждання –
І бачив слави білі шати.
– Вини у Ньому не знаходжу,
Я відпущу Його вам, люди.
Народ відкинув милість Божу,
Народ волає: – Розіпнути!
Варавву відпусти, Варавву!
Цю кров нестимуть наші діти!
Обрала заздрість путь криваву,
Щоб вічно плакати й боліти.
Прийняв Ісус Голгофські муки,
Зодяг вінок терновий болю.
Тепер Його пробиті руки
Тобі дарують славну долю.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
