Цікаво чути нам слова,
Які брехнею оповиті,
Вони палкі й несамовиті,
Перед очима пелина.
Так може нам і не любити,
Нові шедеври не творити,
А лиш сидіти й бельмотіти,
Про ті брехливії слова.
Я знаю що так робить більшість.
Чому? Сказати не візьмусь.
Мовчати легше ніж кричати,
Та й проти всіх іти боюсь.
Протру я краще свої вуха,
Тихцем позбувшись від лапші.
Слова правдиві буду слухать.
Якщо почую, не мовчи…
