Поруч нема когось.
Дощ завершає смуток.
Мій телефон мовчить тисячу двісті літ.
Може, мені здалось,
Ким ти повинен бути.
Біль на руках моїх лишить четвертий слід.
Довго нема когось.
Довге пусте тремтіння.
В вирі облич чужих твого нема давно.
Просто не довелось
Бути твоєю тінню,
Я посміхнусь тобі тільки через вікно.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design