Тече в долини вже вода,
Весни невпевнена хода,
Перемага ходу зимову.
І починається в же знову
Весняна казка на землі.
Хоч у зимовій ще імлі
Та все ж весела і красива.
Вона іде до нас щаслива
Весняна пані величава.
Серед боліт і озерець
Вона іде вже навпростець.
Несе нам квіти весняні,
Що спочивають ще у сні.
Ідуть за нею звірі й птахи, —
Ну й на терпілись бідолахи
Від зимніх примх та морозців.
Вже не впізнать не горобців,
Ні інших птахів, що зимою
Розбратували між собою.
Зібрались зараз всі разом
І чути окрики кругом:
"давайте зиму виганяти
Та весну швидше закликати!"
28.01.02
