Авторів:
2698
Творів:
51622
Рецензій:
96045
Код:
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14891, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.12.122') Ответ MySQL:144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
Художні твори
Поезія
Поезії
© Володимир Сірий , 04-04-2009
БУНТАРІ.
Властолюбці – лихі люди,
Спокою не мають,
Проти Бога, проти людства
Завжди виступають.
Вічно хочуть лиходії
Верховодить всюди,
Їм байдуже страх Господній
І що скажуть люди.
Лиш би їм задовільнити
Своє властолюбство,
Вже не раз від їх діянь
Здригалося людство.
Допотопні велетені
Слабшим зло творили,
Знущалися , утискали,
Нищили , губили.
Аж до неба досягли
Стогони нещасних,
Так , що Творець потопив
Усіх зло творящих.
Та по милості великій
І з волі святої
Залишив ще людству шанс
В праведному Ної.
Однак , пройшло трохи часу,
Народ прибільшився
І до неба стрімку вежу
Будувать рішився.
Устремились бунтарі
В небесні основи,
Розпорошив їх Господь
І змішав їм мови.
Дав їм пори та роки,
Державні границі,
Щоб сумирно собі жили,
Але поодинці.
-Живіть люди на землі,
Господа шукайте,
Як знайдете коли бува,
То і прославляйте.
І скріпив цей заповіт
Кров’ю свого Сина,-
Все, кінець , уже навік
Прощена людина.
Але ж ні , знов велетні
Голови підняли,
Усім слабшим на землі
Присуд написали:
«Слабші люди заважають
Людству возростати
Тому треба планомірно
Їх поумертвляти.»
Карл Маркс , Ленін, Гітлер , Сталін-
Велетні епохи.
Перед ними люди були
Як воші і блохи.
Міліони скатували,
Невинних убили,
Плач , ридання і прокляття
По собі лишили.
Наче сміття у ярах
Людей заривали,
Ні могили , ні напису
Іроди не клали.
І у нас на Україні
Голодом морили,
Хоча ниви тоді гойно
Хлібів наростили.
Продавали яничари
За кордон пшеницю,
А з голоду помирали
Сироти й вдовиці.
Незліченно умертвили
Задля своїх цілей,
Почорнів , осиротів
Край мій заболілий.
Але ж нація жива
І вельми живуча,
Відродилась Україна
Держава могуча.
Та новітні велетені,
Бунтарі закляті
Знову нищити взялися
У своїй же хаті.
Хто є автором такої
Злощасної драми,
Що частенько наші дітки
Без тата й без мами?
Батько роки у Москві,
Мати - у Турині,
Тож яке тут виховання
У такій родині.
Бо дитина без батьків
Нудить , байдикує.
Чи ж сама , як стане батьком
Батьківство відчує?
Бачу почерк бунтарів,
Неовелетенів,
І не тільки в Україні,
А у всій вселенні.
Вимішуються нації,
Віри і обряди,
У відкритую пішли
На Божі засади.
Він призначив границі,
Мови і звичаї,
Але нишком бунтарі
Все це усувають.
Хапнув моду глобалізм
Лабою бридкою,
І гомосексуалізм
Вже не є ганьбою.
Вже не гріх коли у церкві
Мужиків вінчають,
А вони на виховання
Дитя всиновляють.
Вже не сором коли жінка
Жінку обіймає
Й привселюдно заявля ,
Що її кохає.
В церкві на єпископа
Висвячують жінку,
Хоча Церква засуджує
Таку поведінку.
І такі евростандарти
Наші депутати
Християнському суспільству
Хочуть нав’язати.
Ось цікаве дослідив,
Що всі «велетені»
Йдуть у владні коридори
Ніби навіжені.
Звичайно , хто владарює
Легше справу робить
Тай до повного безумства
Бідний світ доводить.
Впроваджують політику
Свою «демократи»,
Щоби своїх бунтарів
Скрізь порозпихати.
Ірак і Афганістан,
Серби і хорвати ,-
Усім треба свою думку
В мізки повкладати.
А також переписати
Церковні канони,
І до них попідганяти
Світськії закони.
Щоб духовні всі чини
Їм підзвітні були
І про рамки правовірні
Потроху забули.
Одним словом, пропонують
Нам екуменію,
Далай – ламу прилучають
До Діви Марії,
Магомета до Христа,
Вірних до невірних.
- Бачу вашу , бунтарі ,
Працю планомірну.
Коли з’явиться правитель
Антихристом званий,
Аж тоді всі зрозуміють
Ці жахливі плани.
Та для многих буде пізно,
Бо приймуть печаті,
А сьогодні ще є час,
Щоб про це казати.
Люди йдуть за бунтарями.
Тільки одиниці,
Обачно зважаючі
На всі ті границі
Не ідуть.
І не підуть
Бо їх розпізнали,
Коли ще тоді вони
Христа розпинали.
І сьогодні почерк їхній
Не надто змінився,
Став лиш вишуканішим,
Облаготворився .
Ось пишу я ці рядки
Й читача питаю:
-А може це я бунтар,
Рації не маю?
Скажіть мені ,добрі люди,
Бо правда в народу,
Або мені заперечте,
Або дайте згоду!
кількість оцінок — 0