Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14891, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.12.122')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Поезії

Бунтарі

© Володимир Сірий, 04-04-2009

БУНТАРІ.

Властолюбці – лихі люди,
Спокою не мають,
Проти Бога, проти людства
Завжди виступають.

Вічно хочуть лиходії
Верховодить всюди,
Їм байдуже страх Господній
І що скажуть люди.

Лиш би їм задовільнити
Своє властолюбство,
Вже не раз від їх діянь
Здригалося людство.

Допотопні велетені
Слабшим зло творили,
Знущалися , утискали,
Нищили , губили.

Аж до неба досягли
Стогони  нещасних,
Так , що Творець потопив
Усіх зло творящих.

Та по милості великій
І з волі святої
Залишив ще людству шанс
В праведному Ної.

Однак , пройшло трохи часу,
Народ прибільшився
І до неба стрімку вежу
Будувать рішився.

Устремились бунтарі
В небесні основи,
Розпорошив їх Господь
І змішав їм мови.

Дав їм пори та роки,
Державні границі,
Щоб сумирно собі жили,
Але поодинці.

-Живіть люди на землі,
Господа шукайте,
Як знайдете коли бува,
То і прославляйте.

І скріпив цей заповіт
Кров’ю свого Сина,-
Все, кінець , уже навік
Прощена людина.

Але ж ні , знов велетні
Голови підняли,
Усім слабшим на землі
Присуд написали:

«Слабші люди заважають
Людству возростати
Тому треба планомірно
Їх поумертвляти.»

Карл Маркс , Ленін, Гітлер , Сталін-
Велетні епохи.
Перед ними люди були
Як воші і блохи.

Міліони  скатували,
Невинних убили,
Плач , ридання і прокляття
По собі лишили.

Наче сміття у ярах
Людей заривали,
Ні могили , ні напису
Іроди не клали.

І у нас на Україні
Голодом морили,
Хоча ниви тоді гойно
Хлібів наростили.

Продавали яничари
За кордон пшеницю,
А з голоду помирали
Сироти й вдовиці.

Незліченно умертвили
Задля своїх цілей,
Почорнів , осиротів
Край мій заболілий.

Але ж нація жива
І вельми живуча,
Відродилась Україна
Держава могуча.

Та новітні велетені,
Бунтарі закляті
Знову нищити взялися
У своїй же хаті.

Хто є автором такої
Злощасної драми,
Що частенько наші дітки
Без тата й без мами?

Батько роки у Москві,
Мати - у Турині,
Тож яке тут виховання
У такій родині.

Бо  дитина без батьків
Нудить , байдикує.
Чи ж сама , як стане батьком
Батьківство відчує?

Бачу почерк бунтарів,
Неовелетенів,
І не тільки в Україні,
А у всій вселенні.

Вимішуються нації,
Віри і обряди,
У відкритую пішли
На Божі засади.

Він призначив границі,
Мови і звичаї,
Але нишком бунтарі
Все це усувають.

Хапнув моду глобалізм
Лабою бридкою,
І гомосексуалізм
Вже не є ганьбою.

Вже не гріх коли у церкві
Мужиків вінчають,
А вони на виховання
Дитя всиновляють.

Вже не сором коли жінка
Жінку обіймає
Й привселюдно заявля ,
Що її кохає.

В церкві на єпископа
Висвячують жінку,
Хоча Церква засуджує
Таку поведінку.

І такі евростандарти
Наші депутати
Християнському суспільству
Хочуть нав’язати.  

Ось цікаве дослідив,
Що всі  «велетені»
Йдуть у владні коридори
Ніби навіжені.

Звичайно , хто владарює
Легше справу робить
Тай до повного безумства
Бідний світ доводить.

Впроваджують політику
Свою «демократи»,
Щоби своїх бунтарів
Скрізь порозпихати.

Ірак і Афганістан,
Серби і хорвати ,-
Усім треба свою думку
В мізки повкладати.

А також переписати
Церковні канони,
І до них попідганяти
Світськії закони.


Щоб духовні всі чини
Їм підзвітні були
І про рамки правовірні
Потроху  забули.

Одним словом, пропонують
Нам  екуменію,
Далай – ламу прилучають
До Діви Марії,

Магомета до Христа,
Вірних до невірних.
- Бачу вашу , бунтарі ,
Працю планомірну.

Коли з’явиться правитель
Антихристом званий,
Аж тоді всі зрозуміють
Ці жахливі плани.

Та для многих буде пізно,
Бо приймуть печаті,
А сьогодні ще є час,
Щоб про це казати.

Люди йдуть за бунтарями.
Тільки одиниці,
Обачно зважаючі
На всі ті границі
Не ідуть.

І не підуть
Бо їх розпізнали,
Коли ще тоді вони
Христа розпинали.

І сьогодні почерк їхній
Не надто змінився,
Став лиш вишуканішим,
Облаготворився .

Ось пишу я ці рядки
Й читача  питаю:
-А може це я бунтар,
Рації не маю?

Скажіть мені ,добрі люди,
Бо правда в народу,
Або мені заперечте,
Або дайте згоду!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048495054244995 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати