Не відчуваю холоду долонь,
Що доторкаються до нервів мого серця.
Відбитки пальців, доторкаючись до скронь,
Тамують гострий біль, що сам минеться.
Холодні губи доторкаються чола,
Шепочуть тихо колискову пісню.
Попід ногами стелеться зола…
Душа на волю проситься — їй тісно.
Безмовним поглядом вдивляються услід
Холодні очі, сповнені журбою,
Пропалюючи в серці безліч дір
Скупою чоловічою сльозою.
