Самопародія (до 1 квітня)
Я обіцяв до 1 квітня розмістити твір на тему сатири і гумору. Тому розміщую сонет-пародію на власний же сонет із збірки «Ожуг» (2007 р).
…………….. СХ
……………..Який прудкий, який прудкий русак –
……………...втікав від аріїв праісторичних
……………...у лозах придніпровських, як-не-як
……………...місця для схову зайцю дуже звичні.
……………...
……………...За обрієм історія вже десь,
……………...русак не втік від звичного кошмару,
……………...прибіг до нас, захеканий увесь,
……………...присів, два вуха – наче два радари.
……………...Зітхнув, подумав: - Я прибіг з трипілля,
……………...щоб нюхати отруєне довкілля?
Сонет-пародія
Який прудкий, який прудкий рисак –
на спині охляп аріїв безпечних
носив по лозах, бо не знав дивак,
що із сідлом зручніше безперечно.
Під скіфами, сарматами мастак
скакав, аж в роті правив дух аптечний,
а не везло – мав вигляд нестатечний:
у казанку варився неборак.
В минулому віки та відлік ер,
але рисак, вже непідвладний часу,
прибіг до нас – із крилами тепер –
приніс поетів… що немає спасу.
Приніс, подумав: – Просто божевілля!
Поетів – тьма, а лиш одне довкілля!
