Така проста, але така забута
та істина, що ділиться на два.
Відкинула сердечно-сірі пута,
Залишила у погляді "Овва!"
Від райдуги лишилося мовчання,
Від погляду залишились слова...
Таке воно - безмежності чекання, -
Оте просте, що ділиться на два.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design