Ти там один - я тут одна
Між нами тисячі сузірь на небі
Мільйони кілометрів в просторі Землі
Слова, що хвилі поглинають дочиста
Стою за шибкою і тихо ллються сльози
І в драмі цій роль в мене головна
Але не маю прав на монолог порожній
Та масок за спиною просто тьма
Ти ж на іншій стороні Великого Каньйону
Ідивишся з екрану витвір сценариста
І віддається гул дощу по павільйону
Але в душі байдужість, ще років так, на триста
Чекання ліміт вже закінчився наш
Тепер вже нікого ніхто не чекає
Ти у грі цій вибрав функцію *пас*
Здається весь перед очима світ згас
І осінь прийшла - полотно розстелила
Тепер ми актори німого кіно
Загубили назавжди ми спільні світлини
Світ для нас вже давно чорно*біле пано.
